історія школи

Село Писарівка Волочиського району Хмельницької області лежить на Правобережній частині України, в західній частині Волино- Подільської височини  /Авратинської / за  20 км. від р. Збруч, що впадає в р. Дністер. Кількість населення станом на 1.01.2004р. становить 1798 чоловік.

        Вперше село Писарівка згадується в документах 1593р.  Але існує ймовірність про його раніше існування. Село названо Писарівкою, тому що колись тут жив писар  Іван, до якого приходили люди із навколишніх поселень, щоб написати якусь бумагу. До 1951 р. село було поділено на 2 частини: село Писарівка та село Подільське / або його ще називали Війтівці/. Серед села, на місці, де побудована зараз нова школа у с. Писарівка стояла церква , яка була закладена 1754р., а збудована 1756р. При церкві була відкрита у 1891р. церковно-приходська школа для хлопчиків. У ній навчалося до 30 дітей. На утримання школи церква виділяла 130 карбованців. Учні часто голодували, хворіли. Школа була 3-х річна. Навчалися у звичайній селянській хаті, де жив священик. Є ймовірність , що учителем був священик, прізвище якого  невідоме. Коли серед дітей почалися хвороби

( були  навіть випадки смерті), то школа була закрита до 1893р., потім почала функціонувати далі.

      У с. Подільське в цей час  була школа  грамоти, на утримання якої в 1890 р. відпускалося 60 карбованців на рік з коштів селян. 

       На цей час у селі не було жодної людини з вищою чи середньою освітою. Лише 4 чоловіки закінчили Маначинську  земську 5 річну школу, двоє серед них Вигоняйло Павло Лаврентійович та Вигоняйло Захар Пилипович. Церковно-приходська школа  проіснувала до революції 1917р. З приходом радянської влади у село, священик виїхав у невідомому напрямку. У будинку, де він проживав , продовжувала функціонувати школа до 1935 р., але уже була 4-х річна школа. Першими вчителями були Каспровський Микола Васильович та  Садківський Василь. Разом з чоловіком  жила у будинку школи і вчителювала Каспровська Ганна Корнілівна. 1933р. Каспровський М.В. помер від хвороби горла ,в 1934 р.  розвалили церкву. З 1935р. по 1941р. у селі була семирічна неповна середня школа. Директором школи був Стаховський Федір Григорович.

                 У с. Подільське у  приміщенні панської майстерні пана Скибинецького у 1932р.  відкрилася 4-х річна польська школа, першим вчителем та директором був  Комаринець Гнат Максимович. Потім приєдналося ще два учителі Зданєвич Павло Васильович та Газєвич. У селі  проживало багато людей польської національності, але, хто із жителів були українцями, ходили навчатися у с. Писарівку. У 1936 р. школа стала  україномовною і функціонувала до 1939р.

                 У роки Великої Вітчизняної війни школа була розформована по сільських хатах, а  приміщення школи / тобто панської майстерні/ було віддано людям, які  залишилися під час війни без житла. Під час війни навчалося дуже мало дітей. У с. Писарівка на той час  навчання не  проводилося. Навчальний процес відновився після звільнення села від

 німецько-фашистських загарбників, це сталося 10 березня 1944р. Зібрали дітей різного віку і розпочалося навчання. Нажаль вчилися лише до зими, через  сильні морози  і сніги навчання довелося припинити. Директором була Коришкович  /ім’я невідомо/ родом  із Базалії, учителювала Блажена / ім’я не відомо/. Після важкої зими навчальний процес відновився 1945р., було набрано дітей у перший клас , школа стала семирічна .

                 У селі Подільське навчальний процес відновився також у 1944р. Школа  повертається у своє приміщення. Директором стає Кушнір Марія Василівна родом із с. Чернява,  учителювала також  Пундик Марія Петрівна. Школа залишилася 4-х річною. У 1945 р. директором початкової школи  стає Сидорук  Степан Арсентійович. Після закінчення Великої Вітчизняної війни у село прибуває учасник війни Облучинський Микола Іванович , родом із с.Маначина і стає директором Подільської школи до 1950р. Саме тоді він розпочинає будівництво нового корпусу школи на  колишній території панського маєтку.

                  У селі Писарівка навчання продовжувалося, після Коришкевич у 1946 році  директором стає житель с.Писарівка Суховецький Борис Іванович. Колектив був зібраний  із учителів, які проживали в навколишніх селах. До 1952 р. школа була семирічна. 1951 р. села об’єдналися у одне село Писарівка, але  шкіл функціонувало дві. Приміщення Писарівської школи після  війни так і залишалось у будинку священика. Коли частина його  завалилася, то навчання продовжилося у клубі, який стояв неподалік. Так, як приміщення було мале, навчання  проводилося у дві зміни. У 1955р. був перший випуск 10 класу. Його закінчували діти різних вікових категорій із усіх навколишніх сіл. Щоб бути зарахованим у  9 клас складали вступні іспити / диктант/. Так як учнів було багато,  запланували будівництво нової школи. Розпочав будівництво  верхнього корпусу / де й до сьогодні проводиться навчання / Суховецький Б.І. Школу збудували за 1 рік. Працювали на будівництві всі вчителі, батьки та учні.  І уже 20 жовтня 1958р. новий навчальний рік розпочався у новій школі. Навчання проводилося у одну зміну, хоча кількість дітей була великою. В цей час сталася зміна директорів: Суховецький Б.І. пішов працювати у м. Волочиськ, а на його місце прийшов директор Подільської школи Облучинський М.І., а у   Подільській школі став директором Поріцький Олександр Іванович. У селі продовжувало функціонувати 2 школи :10-річна і 8-ми річна . Після зміни директорів  будівництво школи  продовжував Облучинський М.І. В 1965 році збудовано спортивний зал. 1967 – майстерня. Будівництво 8 -річної школи , яку розпочав Облучинський М.І. ,продовжив Поріцький О.І. У 1973 р. сталося об’єднання двох шкіл у одну 10 річну школу. Кількість учнів була великою-  по 40-50 учнів у класі. Ходили до школи й діти навколишніх сіл  Криваченець,  Війтовець, Зеленої. У 1977 р. Облучинський М.І. залишив посаду директора, ставши вчителем географії, а директором  був призначений його заступник Марценюк Володимир Павлович, який був на цій посаді понад 18 років, тобто до 1995 р. Він добудував спортивний зал, газифікував шкільні приміщення.

         З лютого 1995 р. і до сьогодні директором школи є Прут Володимир Володимирович.

         Протягом 2002- 2003 років завдяки  директору та меценатам в школу придбано 4 комп’ютери.

         В 2003 році школа зайняла 3 місце в районному огляді підготовки шкіл до навчально-виховного процесу.

         Із стін школи  вийшло тисячі випускників. Але є люди , які  своїми справами прославили її, це:

-Концевич Михайло Григорович – герой Соціалістичної  Праці / який, на жаль, в  2003р. помер/,

-Бателюк Володимир Іванович  -  генерал-майор, замісник командуючого західного військового округу по військовій підготовці( живе і працює у м. Львові), є частим гостем у школі,

-Суховецький Микола Михайлович - письменник-прозаїк, редактор видавництва “ Маяк “ . Автор збірок оповідань “ З кілометри від станції” /1977/,  “ Хорго” /1981 /, “ З коханих рук “ /1985/.(зараз живе і працює в м. Одесі),

-Глущак Анатолій Степанович -   письменник, автор збірок:  “ Злітне поле “ / 1974 р./ , “Сонячний вітер “ /1977р./, “ Простір “ /1984р./, “ Тиждень “ / 1990 р./, “ Озимина / 1991р./. (зараз живе і працює у м. Одесі).

       Станом на 2004 рік в с.Писарівка функціонує Писарівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, в якій навчається 279 учнів. Педагогічний колектив налічує 22 вчителя, 16 з них мають вищу освіту. 16 вчителів є випускниками рідної школи. 4 учителі продовжують трудову династію своїх батьків  - колишніх учителів.